Аналітика

16 лютого 1998 року в Україні був вперше затверджений Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – Довідник) – систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведено у Класифікаторі професій. Наразі у складі Довідника налічується 101 випуск, кожен із яких відповідає певній галузі. У цій статті ми проаналізуємо, чи є положення Довідника обов’язковими в принципі, в яких випадках ними необхідно керуватись, а коли можна від них і відійти.

Обов’язковість Довідника

У Загальних положеннях Випуску 1 Довідника зазначається наступне:

«Довідник визначає перелік основних робіт, які властиві тій або іншій професії, та забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог щодо певних категорій, розрядів та професій. Довідник є нормативним — документом, обов’язковим з питань управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності».

Отже, сам Довідник говорить про свою обов’язковість для дотримання роботодавцями. Чи дійсно це так? Для відповіді на це питання необхідно розібратись зі статусом Довідника.

Відповідно до ст. 117 Конституції України нормативно-правові акти, зокрема й акти міністерств, підлягають державній реєстрації. При цьому, відповідно до пп. «е» п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 02 грудня 1992 року № 731, на державну реєстрацію не подаються: ...

Повний текст статті доступний лише передплатникам сайту.